-
1 гравилат городской
Русско-английский биологический словарь > гравилат городской
-
2 гравилат городской
-
3 гравилат городской
1) Biology: common avens (Geum urbanum), roof avens2) Medicine: avens (Geum urbanum L), avens (Geum urbanum L.)3) Botanical term: avens (Geum urbanum), avens root (Geum urbanum), bennet (Geum urbanum), common avens (Geum urhanum), geum (Geum urbanum), herb bennet (Geum urbanum), roof avens (Geum urbanum), roof avens (Geum urhanum), wood avens (Geum urbanum)4) Agriculture: Siberian geum (Geum urbanum)Универсальный русско-английский словарь > гравилат городской
-
4 городской гравилат
1) General subject: avens2) Forestry: wood avens (Geum urbanum)Универсальный русско-английский словарь > городской гравилат
-
5 гравилат городской
nbotan. maamõõl (lat. Geum urbanum) -
6 гравилат гордской
nmed. bénoîte (Geum urbanum L.) -
7 гравилат городской
nmed. herbe bénite (Geum urbanum L.) -
8 корень
1) корінь (-реня), ум. корінець (-нця), корінчик, ув. коренище, кореняка, соб. коріння, ум. коріннячко. [Камінь росте без кореня (Номис)]. -рни и -ренья - коріння, корені (-нів). [Мусить плуг квітки з корінням рвати (Франко)]. -рень дерева, идущий в землю вертикально - стовба. -рень зуба, пера, ногтя - корінь зуба, пера, нігтя. -рень книги - см. Корешок 3. -рень дела - початок справи. -рень учения горек, а плоды его сладки - учитися гірко, а знати солодко; працюй гірко, а з'їси солодко (Комар). Смотреть в -рень (вещей) - дивитися в корінь (речей). Пряные -ренья - коріння, прянощі (-щів). Питаться -реньями - живитися корінням. Хлеб на -ню - хліб (збіжжя) на пні (на стеблі, в накоренку). [Запродував лихварям збіжжя ще в накоренку (Л. Укр.)]. До -ня, в -рень истреблять - до кореня, до накоренку, до коріннячка, у-пень, до-щенту, до ноги нищити (з[ви]нищувати) кого, що. Изругать в -рень кого - вилаяти на всі заставки (на всі боки, на всю губу) кого. Покраснеть до -ня волос - см. Покраснеть. С -нем рвать, вырывать, вырвать что - з корінням рвати, виривати, вирвати що, (искоренять) викоріняти и викорінювати, викоренити що. С -нем вон - геть з корінням (з коренем). Пускать, пустить -ни во что - пускати, пустити корінь (коріння) у що, (глубоко) укорінятися и укорінюватися в чому и у що, за[роз]корінятися, за[роз]коренитися, окоренитися (глибоко) в чому. [Те, що найглибше пускає своє коріння в народню душу (Грінч.). В саду вишенька вкоренилась (Грінч. III)]. Это дерево пускает отростки от -ня - це дерево пускає (виганяє, вигонить) парості (пагони, пагінки, паростя), пароститься з кореня (з коріння). Злоупотребления пустили глубокие -ни - надужиття (зловживання) геть розкоренилися. Прикрепиться -нями к чему - прикоренитися до чого. Пресечь зло в -не - припинити (знищити) зло при корені (при корінні, в корені, в зародку). В -не неправильно - в корені (в основі своїй) несправедливо (неправдиво, неправильно). При самом -не отрубить, отрезать - при самому корені (при самому корінні, прикро) відрубати, відрізати (відтяти) що. [Прикро, одрубав дерево (Хорольщ.). Прикро одрізав ніготь (Хорольщ.)]. Подсечь под -рень - підсікти (підтяти) при корені (при корінні) що. -рень за -рень - око за око. Сделанный из -ня - см. Корневой 2;2) (в народн. назв. различных растений) корінь, коріння. -рень белый, La erpitium latifolium L. - стародуб (-ба). -рень бобовый, Corydalis solida Sm. - ряст (-ту). -рень винный - а) (копытный, скипидарный) - см. Копетень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. - ракові шийки (-йок), рачки (-ків), левурда. -рень водяной, Calla palustris L. - образки (-ків), фіялковий корінь. -рень волчий, Aconitum Napellus L. - зозулині черевички (-ків). -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. - вовчуг (-га), вовчуган, вовча (бичача) трава. -рень гвоздичный, Geum urbanum L. - гребінник, вивишник, гравілат (-ту). -рень глистный, Dictamnus albus L. - ясенець (-нця), (редко) ломиніс (-носа). -рень горький, Saussurea amara D. C. - гіркий корінь, гірчак (-ка). -рень громовый - см. Спаржа (дикая). -рень драконов, Arum dracunculus - кліщинець (-нця). -рень дубильный, Statice latifolia Smith. - кермек широколистий, дубильний корінь, чинбарник. -рень жабин, Campanula sibirica L. - дзвоник сибірський, жабин корінь. -рень железный - см. под Железный. -рень жёлтый, Statice tatarica L. - кермек татарський, жовтиво. -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. - курзілля; см. Лапчатка. -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. - ластовень (-вня), зміїний корінь. -рень золотой - а) Lilium martagon L. - см. Лилия; б) Asphodelus luteus L. - золотень (-тня) жовтий. -рень зубной - см. Камнеломка. -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. - овер'ян (-ну), бісове (чортове) ребро, котяче зілля. -рень красильный, Rubia tinctorum L. - марена. -рень красный, Anchusa officinalis L. - воловик (- ка), рум'янка, краснокорінь (-реня), медунка, свинюшник. -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. - любка, нічна фіялка. -рень майский - см. Петров крест. -рень Марьин - см. Пион. -рень медвежий, Meum Athamaticum - бурич ведмежий. -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. - мандрагора, мандриґуля. -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel - опуцьки (-ків), ошипок (-пка), свербигуз (-за). -рень параличный - см. Переступень. -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. - пахучка звичайна. -рень пьяный - см. Белена. -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. - молочай (-чаю) лозовий, молочак (-ка), романів корінь. -рень рвотный - а) см. Копетень; б) іпекакуана. -рень сальный - см. Окопник. -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. - зміячка еспанська, солодкий корінь. -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. - чорнокорінь (-реня), собачий корінь (язик), воловий язик. -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. - вовчок (- чка) північний. -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. - солодкий корінь, солодець (-дця), солодика, люкреція, люкриця. -рень сухотный, Arum maculatum L. - кліщинець (-нця) плямистий, козяча борода. -рень фиалковый, Iris florentina L. - півники флорентійські, косиця, фіялковий корінь. -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. - псоралея. -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. - царзілля, (редко) стародуб. -рень чемеричный, Veratrum album L. - біла чемериця, чемерика, чемерник. -рень чумный, Petasites officinalis L. - кремена лікарська. -рень алтейный, фарм. - проскурняковий корінь (-кове коріння);3) (перен. о человеке) дуб, дубар (-ря), непохитний, упертий, суворий;4) запрячь лошадь в -рень - запрягти коня в голоблі. Лошадь ходит в -ню - кінь править (бігає) за голобельного;5) грам. - корінь. -рень слова - корінь слова;6) мат. - корінь. -рень из числа а - корінь з числа а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а - добувати, добути кореня n-ого ступеня з числа а или коренювати, прокоренювати число а числом n.* * *1) ко́рінь, -реняко́рни — мн. ко́рені, -нів, собир. корі́ння
в ко́рне — у ко́рені; ( коренным образом) докорі́нно
2) грам., мат. ко́рінь
См. также в других словарях:
Geum urbanum — Cariofilada … Wikipedia Español
Geum urbanum — Benoîte commune Benoîte commune … Wikipédia en Français
Geum urbanum — Echte Nelkenwurz Echte Nelkenwurz (Geum urbanum) Systematik Klasse: Dreifurchenpollen Zweikeimblättrige (Rosopsida) … Deutsch Wikipedia
Geum urbanum — cloveroot cloveroot n. a hairy Eurasian plant ({Geum urbanum}) with small yellow flowers and an astringent root formerly used medicinally. Syn: herb bennet, wood avens, {Geum urbanum}. [WordNet 1.5] … The Collaborative International Dictionary of English
Geum urbanum — cloveroot cloveroot n. a hairy Eurasian plant ({Geum urbanum}) with small yellow flowers and an astringent root formerly used medicinally. Syn: herb bennet, wood avens, {Geum urbanum}. [WordNet 1.5] … The Collaborative International Dictionary of English
Geum urbanum — geltonoji žiognagė statusas T sritis vardynas apibrėžtis Erškėtinių šeimos prieskoninis, vaistinis augalas (Geum urbanum), paplitęs šiaurės Afrikoje, Europoje ir Azijoje. Iš jo gaminami maisto priedai (kvėpikliai), šakniastiebiai naudojami kaip… … Lithuanian dictionary (lietuvių žodynas)
Geum urbanum — avens av ens ([a^]v [e^]nz), n.; pl. {avens}. [OF. avence.] (Bot.) A plant of the genus {Geum}, of the rose family, esp. {Geum urbanum}, or herb bennet. They may bear red, yellow, or white flowers. [1913 Webster +PJC] … The Collaborative International Dictionary of English
Geum urbanum — Bennet Ben net, n. [F. beno[^i]te, fr. L. benedicta, fem. of benedictus, p. p., blessed. See {Benedict}, a.] (Bot.) The common yellow flowered avens of Europe ({Geum urbanum}); herb bennet. The name is sometimes given to other plants, as the… … The Collaborative International Dictionary of English
Geum urbanum — geltonoji žiognagė statusas T sritis augalininkystė apibrėžtis Žolinis, prieskoninis erškėtinių (Rosaceae) šeimos augalas. Prieskonių žaliavai naudojami rudenį kasami šakniastiebiai, turintys gvazdikėlių kvapo. Nuo senų laikų vartojami… … Žemės ūkio augalų selekcijos ir sėklininkystės terminų žodynas
Geum urbanum — ID 37185 Symbol Key GEUR Common Name herb bennet Family Rosaceae Category Dicot Division Magnoliophyta US Nativity Introduced to U.S. US/NA Plant Yes State Distribution IL, MA, MI, NY, OH, OR, PA, RI, UT, VT, WA, WI Growth Habit Forb/herb … USDA Plant Characteristics
Geum urbanum L. — многол.; V–VII Сем. Rosaceae – Розоцветные 148. Род Geum L. – Гравилат 314. Гравилат городской Опушки широколиственно еловых лесов, светлые сероольшаники, у жилья. Редко. Найден в кв. 1 и 96 … Флора Центрально-лесного государственного заповедника